Трикутник Карпмана
Трикутник Карпмана — це найпоширеніша модель взаємин між людьми.
Вперше описав її класик трансактного аналізу Стівен Карпман в 1968 році.
Люди маніпулюють одне одним, залежать одне від одного і дуже від цього
втомлюються. Щастя в таких стосунках вкрай мало. Як і сил, щоб змінити
ситуацію. Але вихід з цього є.
Тутка розповість вам про трикутник Карпмана. Адже, щоб вирішити
проблему, необхідно для початку її усвідомити.
У трикутнику можуть крутитися і двоє, і троє, і цілі групи людей. Але ролей у
ньому завжди три: жертва, контролер-диктатор, рятівник. Учасники
трикутника
періодично змінюються ролями, але всі вони є маніпуляторами і добряче
псують собі та близьким життя.
Жертва
Для жертви життя — це страждання. Всі до неї несправедливі, вона
втомлюється і не
справляється. Їй то прикро, то страшно, то соромно. Вона заздрить та
ревнує. Їй не вистачає ні сил, ні часу, ні бажання зробити щось для
покращення свого життя. Вона інертна. Вона боїться життя і чекає від нього
тільки поганого.
Контролер-диктатор
Він теж дивиться на життя як на ворога і джерело проблем. Він напружений,
роздратований, злий і боїться. Він не може забути минулі проблеми і
постійно
пророкує нові біди в майбутньому. Він контролює і критикує ближніх,
відчуває нестерпний тягар відповідальності і дуже втомлюється від цього.
Його енергія на нулі.
Рятівник
Він відчуває жалість до жертви і злість до контролера. Він вважає себе на
голову вищим за інших і насолоджується усвідомленням своєї місії. Але
насправді нікого не рятує, тому що ніхто його про це не просив. Його
потрібність — ілюзія, а мета його дій і порад — самоствердження, а не
реальна допомога.
Як це працює
реклама
Контролер-диктатор не дає спокою жертві, смикає її, змушує і критикує.
Жертва старається, мучиться, втомлюється і скаржиться. Рятівник втішає,
радить, підставляє вуха і жилетку для сліз. Учасники періодично міняються
ролями.
Така мелодрама може тривати багато років, люди можуть навіть не
усвідомлювати, що
міцно застрягли в трикутнику. Вони можуть думати, що насправді їх
влаштовує такий стан речей. Контролеру є на кого виливати свій негатив і є
кого звинувачувати в своїх бідах, жертва отримує співчуття і позбавляється
від відповідальності за своє життя, рятівник насолоджується роллю героя.
Всі вони залежать одне від одного, тому що джерело своїх проблем вони
бачать в іншій людині. І нескінченно намагаються змінити людину так, щоб
Партнери перемикаються між ролями трикутника і то контролюють, то
рятують одне одного. І такі стосунки точно не про любов. Про бажання
домінувати, жалість до себе, виснажливі претензії і непочуті виправдання.
Але не про любов, не про підтримку, не про щастя.
Коли родина живе в трикутнику Карпмана, перемикаючись між ролями, то
дитина, яка з’явиться неминуче буде затягнута в цей трикутник. Швидше за
все, її будуть обмежувати в самостійності, можливості вибору, прийнятті
рішення. Не навмисно, просто люди, що живуть в трикутнику, думають, що
захищають таким чином свою дитину. Такі батьки часто грають на почутті
Необхідно усвідомити, що для виконання власних бажань людині потрібна
тільки вона сама. Потрібно взяти своє життя в свої руки і діяти без
Як вийти з трикутника, якщо ви жертва
1. Перестаньте скаржитися на життя. Зовсім. Витратьте цей час на
пошуки можливостей поліпшити становище речей, які вас не
2. Запам’ятайте раз і назавжди: ніхто вам нічого не винен. Навіть,
якщо обіцяли, якщо дуже хотіли, якщо самі пропонували.
Обставини постійно змінюються, як і людські бажання. Вчора хотіли
вам щось дати, сьогодні вже не хочуть. Годі чекати порятунку.
3. Все, що ви робите це ваш вибір і ваша відповідальність. І ви можете
зробити інший вибір, якщо це вас не влаштовує.
4. Не виправдовуйтеся і не картайте себе, якщо вам здається, що ви
не відповідаєте чиїмось очікуванням.
Як вийти з трикутника, якщо ви контролер
1. Припиніть звинувачувати в своїх проблемах інших людей і
2. Ніхто не зобов’язаний відповідати вашим уявленням про те, що
правильно і неправильно. Люди різні, ситуації різні, якщо вам щось
не подобається, просто не майте з цим справу.
3. Вирішуйте розбіжності мирним шляхом, без злоби і агресії.
4. Перестаньте самостверджуватися за рахунок тих, хто слабкіший за
Як вийти з трикутника, якщо ви рятівник
1. Якщо у вас не просять допомоги або поради, мовчіть.
2. Перестаньте думати, що ви краще знаєте, як треба жити і що без
ваших найцінніших рекомендацій світ завалиться.
3. Не давайте необдуманих обіцянок.
4. Годі чекати подяки і похвали. Ви ж допомагаєте, тому що хочете
допомогти, а не за почесті й нагороди, вірно?
5. Перед тим як кинутися «чинити добро», чесно запитайте себе: чи
так вже необхідне і ефективне ваше втручання?
6. Припиніть самостверджуватися за рахунок тих, хто постійно
На що можна перетворити трикутник
Якщо поставити собі за мету вибратися з трикутника і крок за кроком йти до
неї, зміни не змусять себе чекати. У вас з’явиться більше часу і сил, стане
легше дихати і цікавіше жити. Напруга у стосунках, швидше за все,
1. Жертва перетворюється на героя. Тепер замість нарікання на
долю людей бореться з невдачами, але не відчуває знемогу, а
азарт. Вирішуючи проблеми, вона не скаржиться всім навколо, а
отримує задоволення від того, що в змозі їх вирішити.
2. Контролер трансформується у філософа. Спостерігаючи з боку за
діями героя, він більше не критикує, не хвилюється за результат.
Він приймає будь-який результат. Він знає, що все в підсумку йде
3. Рятівник стає мотиватором. Він провокує героя на подвиги,
описуючи блискучі перспективи. Він шукає можливості
застосування сили героя і підштовхує того на звершення.
І це більш здорова і щаслива модель взаємин між людьми.
У цьому трикутнику щастя і енергії ще більше.
1. Герой стає переможцем. Він здійснює подвиги не заради похвали,
а заради творчого застосування енергії. Йому не потрібні лаври, він
насолоджується самим процесом творчості, можливістю щось
змінювати на краще в цьому світі.
2. Філософ перетворюється в споглядальника. Він бачить такі
зв’язки у світі, які недоступні іншим. Він усвідомлює нові можливості
3. Мотиватор трансформується в стратега. Він точно знає, як
реалізувати ідеї споглядальника.Трикутник Карпмана
Способи розпізнати булера та алгоритм роботи з ним
Один зі страшних снів батьків – отримати телефонного дзвінка, в якому
повідомляється, що їх дитина побила когось чи образила. Найчастіше про це
інформує класний керівник, соціальний педагог чи батьки ображеного учня.
Складно правильно зреагувати на таке повідомлення. Важко зрозуміти, кому
вірити та як себе поводити, коли запущено конфліктний сценарій у стосунках між
дітьми.
Усім нам відома фраза про дві сторони однієї медалі, такий принцип працює і в
цьому випадку. Але якщо ситуація стосується близьких, то сприймання фактів
спотворюється. Часто виникає інстинктивне бажання захистити та виправдати
свою дитину (або ж протилежна реакція – звинуватити свого, аби виправдатись
перед чужими). Чекати ж від агресора чесної відповіді, що він цькував когось
іншого, одразу не варто.
Сьогодні ініціатора агресивної поведінки, направленої проти іншого учня, часто
називають булером (з англ. bully – хуліган), а цілеспрямоване гноблення когось з
колективу – булінг.
Як зрозуміти, чи є ваша дитина булером
Булерами стають ті діти, які ростуть без заборон, не сприймають авторитет
батьків. Але разом з тим їх головна проблема – бажання відчути підтримку та
повагу дорослих. Якщо це прагнення не реалізоване, воно породжує агресію, яку
треба на комусь зганяти.
Більшість булерів – це діти-нарциси, які не спроможні у момент агресії відчути
емоції інших, але хочуть довести свою зверхність. Проаналізуйте поведінку
дитини, аби виявити ознаки агресії. І запитайте у себе – чи достатньо приділяєте
уваги синові, доньці?
Ознаки булера:
фізично та соціально більш енергійний за своїх однолітків;
не вміє сприймати відмову;
має середню чи високу самооцінку;
часто проявляє ознаки егоїзму чи нарцисизму;
ймовірно, став жертвою у минулому;
сприймається лідером у колі однолітків;
буває імпульсивним;
його легко вивести з себе;
не вистачає співчуття до інших;
має не надто високий емоційний інтелект;
2
полюбляє агресивні спортивні ігри.
Якщо подібні риси проявляються та паралельно надходять повідомлення, що у
класі знущаються над кимось, є серйозний привід поговорити з вашою дитиною.
Звісно, багато з цих характеристик показують типового лідера, але нездорове
посилення тої чи іншої ознаки є тривожним сигналом.
Є проблема – є рішення
Якщо батьки визнають, що їх дитина є агресором, то це вже шлях до покращення
ситуації. І перше, що вони мають зробити – не бути терпимими до проявів агресії.
Поряд з цим можна порекомендувати:
Відшукайте заняття, в якому дитина зможе виділитись. Часто агресивну
поведінку провокує незнання способів, як ще можна заявити про себе. Варіанти
пошуку талантів: відвідування гуртків, секцій, активна участь у житті класу.
Будьте послідовними у своїх діях та словах. Якщо ви передбачили певне
покарання за провинність (наприклад, забрати на тиждень смартфон), то
тримайтесь до останнього дня. Звісно, з боку дитини буде протест, але стійте на
своєму, бо маєте розуміти, заради чого все це робиться.
Нейтралізуйте речі, які пов'язані з насиллям. Мова йде про відеоігри, фільми,
музику, які провокують агресію в дитині.
Обговорюйте усі шкільні конфлікти. Часто це допомагає знайти причину такої
поведінки, будьте максимально справедливими та розважливими.
Знайдіть альтернативу. Навчіть знаходити альтернативні шляхи виходу агресії
без шкоди оточуючим. Розкажіть, що у випадку, коли підлітка провокують, важливо
продемонструвати можливості уникати провокації.
Навчайте розуміти себе та інших. І тут важливо бути не голослівним, адже
більшість звичок дітей породжуються в домашніх стінах. Якщо ви чи хтось з
родини нетерпимо ставиться до вад іншого, мало шансів, що у сина чи дочки
сформується власна протилежна думка з цього питання. Розкажіть, що всі ми різні
та особливі.
Не треба очікувати швидких результатів. Дитина зможе змінитися, але це робота
не одного дня. Не забувайте, підтримка у цей момент відіграє надзвичайно
Немає коментарів:
Дописати коментар